Національний парк: порятунок для лісу

Чому ми потребуємо створення Національного парку?

Жителі населених пунктів Києво-Святошинського району, зокрема с. Бобриця, останні два роки зіштовхнулися з надмірною активністю працівників Боярської лісової дослідної станції (ЛДС) щодо вирубки лісу. Зібрана інформація свідчить, що розміри вирубок зросли в рази і загрожують зникненню лісу навколо нашого села за кілька років.

Заміна лісу на однорічні саджанці, які лише за 40 років знову стануть повноцінним лісом, ніяк не є компенсуючим фактором. На жаль, комерційний інтерес лісокористувача (деревина є цікавим експортним товаром — вартість ділової сосни може сягати 2000 грн за куб. м) переважає загальнолюдські цінності, тому домовитися про розумну співпрацю виявилося неможливим.

Масові звернення жителів різних населених пунктів до обласної ради призвели до тимчасового мораторію на вирубки в Київській області, що закінчить свою дію 15 червня 2017 року. Також 19 травня 2016 року Київська обласна рада ініціювала і провела   круглий стіл щодо проблематики діяльності Боярської ЛДС, результатом чого стала підтримка ініціативи радикальної зміни цільового призначення лісів, якими користується ЛДС, і створення Національного природного парку.

Ця ініціатива започаткована двома організаціями: Бобрицьким сільським благодійним фондом «Розвиток і благоустрій» та ГО «Чернечий ліс — SOS», які уклали договір із колективом науковців на проведення робіт з дослідження можливості надання нашим лісам статусу природнозаповідного фонду (ПЗФ). Підсумком дослідження стала праця «Проектований природний парк «Приірпіння та Чернечий ліс», що визначила наявність підстав для надання землям статусу ПЗФ.

Згідно обґрунтування, екологоекономічні розрахунки свідчать, що нормальне функціонування та самовідновлення біосфери можливе лише за наявності в будь-якому регіоні не менше 10–15% площі, зайнятої природно-заповідними територіями. У Київській області порушене природозберігаюче співвідношення ріллі, лісових насаджень, природних кормових та водно-болотних угідь. Природно-заповідні території та об’єкти державного значення займають лише 2,8% території області, ще 1,2% території — землі ПЗФ місцевого значення.

Постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 6 серпня 2014 року № 385 затверджено Державну стратегію регіонального розвитку України на період до 2020 року, згідно якої питома вага земель природнозаповідного фонду, зокрема Київської області, має збільшитися до 11,7%. Тобто фактично поточна площа територій має бути збільшена втричі за кілька років. І навіть такий результат суттєво буде відрізняти нас від країн ЄС. Як зазвичай — в гіршу сторону.

21 травня 1992 року ЄС прийняв Директиву 92/43/ЄЕС про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори (Директива про оселища). Найважливішим інструментом для виконання завдань Директиви про оселища є визначення територій, важливих для Європейського Союзу — об’єктів природи загальноєвропейського значення (Sites of Community Importance), які разом зі спеціальними природоохоронними територіями (Special Protection Areas), визначеними відповідно до Директиви про охорону птахів, утворюють мережу NATURA 2000. Natura 2000 — мережа охоронних ділянок, центральний елемент в охороні біорізноманіття на території країн — членів Європейського Союзу. Елементами цієї мережі є типи природних середовищ (Special Areas of Conservation), рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення або руйнування. Площа Natura 2000 у 2015 році становила близько 27,000 км2, що відповідає 18% суходолу країн Європейського Союзу. Саме такі показники ми маємо собі ставити за мету, якщо хочемо залишити країну дітям у стані, придатному для проживання.

Національний природний парк (НПП) — найбільш поширений тип природоохоронних територій у світі, у більшості країн саме національні парки переважають за площею всі інші природоохоронні території решти категорій. НПП є водночас природоохоронними, рекреаційними, культурноосвітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами й об’єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому Законом України «Про природно-заповідний фонд» та іншими актами законодавства України.

В Україні вже діють 49 НПП, створення нового НПП в межах такої великої зони агломерації, якою є передмістя Києва, забезпечить гармонійне збереження природних комплексів та значно покращить якість життя населення. Крім збереження та відтворення флори і фауни, функціонування національних парків передбачає важливу можливість знайомства людини з життям дикої природи, формування бережного ставлення до природи як суспільної цінності жителів місцевих територіальних громад.

Як правило, функціонально НПП поділяється на 4 зони: заповідна зона (обмежене пересування та доступ людини, дозволяється здійснення протипожежних і санітарних заходів та моніторинг біологічного різноманіття — саме ці зони забезпечують відтворення тваринного світу), зона регульованої рекреації (зазвичай це екологічні стежки повз цікаві природні та архітектурні чи історичні об’єкти), зона стаціонарної рекреації (включаються землі, що знаходяться у напівприродному стані та зайняті рекреаційними об’єктами, такими як готелі, кемпінги, кафе, спортивні бази), зона господарської діяльності (де, не зважаючи на назву, водночас заборонена господарська діяльність, що суперечить цільовому призначенню національного парку, наприклад геолого-розвідувальні роботи, руйнування геологічних відшарувань тощо).

Проектований НПП розташований у центральній частині Київської області на території лісових масивів Боярської ЛДС Національного університету біоресурсів та природокористування (НуБІП). Загальна площа проектованого національного природного парку — 17932,4 га. Лісові масиви, які планується включити до НПП, розташовані на території 15 сільських рад у межах Києво-Святошинського, Макарівського, Васильківського районів, Боярської міської ради, Голосіївського району м. Києва та складають обхідний шлях тварин і птахів Дніпровського екологічного коридору навколо Києва.

Згідно з ботанікогеографічним районуванням України територія майбутнього НПП знаходиться на межі Київського правобережного округу грабово-дубових, дубово-соснових лісів, заплавних лук та евтрофних боліт Поліської підпровінції хвойношироколистяних лісів, Східноєвропейської (Сарматської) провінції хвойно-широколистяних і широколистяних лісів Європейської широколистяної області та Північного Правобережнопридніпровського округу грабово-дубових, дубових лісів, лук та лучних степів, української лісостепової підпровінції, Східноєвропейської лісостепової провінції дубових лісів, лук та лучних степів Євразійської степової області.

За попередньою оцінкою, територія майбутнього НПП характеризується значним флористичним різноманіттям. Флора цього природного масиву нараховує 500-600 видів судинних рослин, серед яких фракція аборигенної флори сягає близько 85%. Серед достовірно виявлених видів значна частина належить до категорії рідкісних і зникаючих. До Червоної книги України занесені 24 види рослин, 3 види включено у додатки Бернської конвенції, 81 вид — у оновлений Європейський Червоний список (2011 рік) під різними категоріями рідкісності, а 23 види є регіонально рідкісними у межах Київської області. Фауна хребетних тварин проектованого НПП типова для правобережного Полісся України. Загалом, за попередніми даними, поширена така кількість видів наземних хребетних: ссавці — 26, птахи — більше 150, плазуни — 7 та земноводні — 12. З них 11 видів занесено до Червоної книги України, 129 — додатків Бернської конвенції, 43 — Боннської конвенції, 151 — до Червоного списку МСОП.

Одним з важливих питань функціонування НПП є його фінансування, сталість економічної моделі існування. Дехто як аргумент «проти» намагається використовувати дефіцит коштів у державі, можливі проблеми з виділенням фінансування Національному
парку. Насправді все навпаки: наприклад, у щорічній системі звітності уряду Сполучених
Штатів є окремий звіт на кількадесят сторінок про вплив національних парків на економіку місцевих громад (National Park Visitors Spending Effects), наведу одну із цифр — середня сума одноденних витрат візитера Національного парку в США становить 133 долари, загальна кількість візитерів за рік — 292 млн (більше ніж населення країни), а загальна сума витрат туристів на території місцевих громад, де розташовані національні парки — більше 16 млрд доларів. Лише 10% з них — це плата за вхід, решта — прибутки закладів рекреації, тобто прибутки господарських підрозділів парку і представників місцевих громад (!). Отже, національні парки за розумного підходу здатні не тільки самостійно заробляти більшу частину коштів на утримання території, але й бути частиною економіки місцевих громад. Гроші заробляють, не вирубуючи ліс, а демонструючи живу природу. Це сучасне суспільство і раціональний підхід до природних ресурсів.

Який подальший алгоритм дії громад у просуванні процесу створення НПП «Приірпіння та Чернечий ліс»? Станом на сьогодні Мінприроди 25 лютого 2016 року провело робочу нараду, під час якої видано доручення Київській обласній державній адміністрації опрацювати питання щодо можливості створення НПП на території, підпорядкованій Боярській ЛДС. За підсумками круглого столу, проведеного Київською обласною радою 19.05.2016 р., наукове обґрунтування визнане доцільним, і відповідна комісія
обласної ради направила його з клопотанням про ініціацію процесу створення Національного парку до Департаменту екології Київської ОДА.

Надалі процес створення НПП проходить у межах Мінприроди і буде погоджуватися із землекористувачем та власниками земельних ділянок (місцевими радами). Роль громад населених пунктів полягає в тому, щоб проконтролювати підтримку процесу створення Національного природного парку сільськими та міськими радами, активно працювати з депутатами для пришвидшення процесу. Реально зареєструвати Національний парк вже у 2017 році.

Всю інформацію про проект та його обґрунтування ви можете знайти на сторінці НПП «Приірпіння та Чернечий ліс» у мережі Facebook. Підписуйтеся на новини сторінки, приєднуйтеся до ініціативної групи!

Голова правління Бобрицького сільського благодійного фонду