• +38 067 777 35 71
  • Графік роботи:
  • Пн-Пт з 09:00 до 18:00

НОВИНИ НАШОГО ОКРУГУ

Головна > Новини > Чисте довкілля

Чисте довкілля

13.06.2016

Поточна ситуація з благоустроєм та утилізацією побутових відходів у Музичах, Неграшах, Княжичах, Жорнівці, Забір’ї та Бобриці має як багато спільних рис, так і відрізняється.

Перша спільна проблема, швидше, ментальна. Ми не маємо традиційно високої культури поводження з відходами. Причини дуже прості. Ще років зо двадцять тому в селі не було стільки різновидів сміття, тут мало використовували різні види упаковки — як паперової, так і поліетиленової. Сміття було, в основному, органічного походження. Тому традиційні правила, які підтримувала б уся родина, які передаються від дідів до онуків, порушення яких засуджується сусідами, не встигли сформуватися.

А ще в сільській місцевості простіше скористатися начебто «нічийними» територіями (лісами, ярами, лісосмугами), які не шкода й забруднити сміттям. Зробити це подалі від людського ока — сусіди не побачать, громада не осудить. Так і виникають численні стихійні сміттєзвалища, які спотворюють мальовничі краєвиди нашої місцевості, завдають серйозної екологічної шкоди і негативно впливають на привабливість території загалом.

Друга проблема — інфраструктурна. З розвитком ринкової економіки відбулося різке зростання кількості неорганічних відходів. Але на момент їх появи не була сформована відповідна інфраструктура утилізації. Сільські комунальні підприємства не обслуговували приватний сектор сіл, не мали спеціалізованої техніки для вивозу відходів (сміттєвозів).

Території спільного користування не були обладнані необхідною кількістю сміттєвих баків, контейнерів, урн. Що вже казати про контейнери для роздільного збору вторинної сировини!

Загалом всі наші села потерпають також від засмічення території вздовж доріг проїжджаючими мешканцями сусідніх сіл або дачних кооперативів. Ці дороги переважно теж не мають ніякого обладнання для збору відходів, навіть елементарних урн.

Логічно, що третьою спільною проблемою є недостатність фінансування комунальних підприємств для підтримання території загального простору сіл у належному стані для повного охоплення послугою вивозу сміття всіх мешканців.

Для забезпечення ефективної діяльності комунальні підприємства повинні комбінувати джерела свого фінансування: - кошти державного бюджету, бюджетів інших рівнів та кошти, які сплачує населення за отримані послуги.
Щодо останнього джерела: певна частина дорослого населення (близько 30 %, як свідчить практика) або не бачить загрози у створенні численних стихійних сміттєзвалищ власними руками, не усвідомлюючи наслідки такої безвідповідальної недружньої до довкілля поведінки. Або ж такі мешканці відмовляються укладати договори з комунальними службами на вивіз відходів чи оплачувати послуги вивозу відходів комунальними службами.
            За старою звичкою вони покладаються на державу чи місцеву раду як її представника, яка «зобов’язана» утилізувати відходи домогосподарств безкоштовно для мешканців. Такі усталені думки походять від нерозуміння елементарних принципів господарювання будьякого підприємства незалежно від форми власності в умовахринкової економіки. Адже комунальне підприємство, як мінімум, повинно мати джерело покриття своїх витрат, надаючи послуги вивозу відходів.
Це, власне:
— плата за прийом сміття на офіційне сміттєзвалище;
— транспортні витрати на паливо, мастильні матеріали, ремонт та запчастини до транспорту;
— витрати на оплату праці працівників комунальних підприємств та інші.
Очевидно, для вирішення цієї проблеми необхідна всеохоплююча просвітницька робота як екологічного, так і економічного та правового напрямів.

Багато надій громадські активісти в селах покладають на навчання екологічному поводженню з довкіллям школярів. Чим раніше ми навчимо дітей правильно поводитися з відходами, тим швидше ця звичка стане для них буденною необхідністю, а чисте довкілля — базовою цінністю.

Що ж стосується дорослої за віком, але не за переконаннями частини населення: в такій ситуації вже не обійтися без застосування адміністративних заходів впливу, штрафів, які передбачені українським законодавством в частині поводження з відходами. Нетерпиме ставлення до порушників громаді та владі не коштує нічого. Потрібно тільки змінити ставлення до порушників.

Так, в селі це зробити дуже важко, адже люди один одного знають, часто не хочуть псувати добросусідські стосунки. Але без принципового покарання порушників, яке ґрунтується на законодавстві, ми не змінимо ситуацію в цілому.

            Вирішують питання утилізації відходів у різних селах порізному. Найкраще — там, де об’єднують зусилля громада, влада та бізнес. У першу чергу — фінансові, але не лише. Тільки дуже заангажовані мешканці не побачать тих численних позитивних змін, які вже відбуваються у наших селах.

Численні толоки, що проходять навесні з ініціативи мешканців, змінюють наше ставлення до вирішення питання чистоти територій з відношення суто «споглядання» до позиції учасника. Адже відповідно до теорії «розбитих вікон» чистота спонукає менш сумлінних людей зупинятися і не викидати сміття, де заманеться, і навпаки, неохайні території сприяють тому, щоб їх засмічували ще більше.

Що ж до системного вирішення проблеми утилізації відходів: можливості благоустрою та утилізації відходів, зокрема, можуть значно розpширитися в умовах децентралізації. Те, що не під силу одному окремому населеному пункту, легко може реалізувати об’єднана громада завдяки додатковим можливостям фінансування та ефективної організації виробничих процесів, використання людських і технічних ресурсів.

Підрахунки показують, що для організації повноцінної системи утилізації сміття у наших шістьох селах необхідно приблизно 3,7 млн грн. Ця сума перевищує річні бюджети окремих сіл. Сюди входять і вартість сміттєвоза, і встановлення достатньої кількості різноманітних контейнерів для збору сміття, а також обладнання пунктів тимчасового накопичення відходів для їх подальшого вивозу на спеціально обладнані полігони.

Налагодження сучасної повноцінної та ефективної системи утилізації відходів у наших селах є одним з перших базових завдань майбутньої об’єднаної громади. Як для людини згідно піраміди Маслоу базовим рівнем є задоволення потреб в їжі та безпеці, так для території та територіальної громади наріжним каменем її розвитку є чистота довкілля та цивілізоване поводження з відходами з максимальним застосуванням можливостей переробки.

Тільки тоді територія наших сіл буде дійсно інвестиційно привабливою для розвитку екологічно дружніх проектів, зокрема еко— та агротуризму. А це, у свою чергу, дозволить нам як громаді зберегти ідентичність нашої території та комфортні умови проживання для нас та майбутніх поколінь.